Група№9 Допуски Уроки№3,4 Опрацювати

Урок №3, №4 (скласти конспект)

Допуски і посадки як складові взаємозамінності.

 Єдина система допусків і посадок є складовою системи стандартів «Основні норми взаємозамінності».

Під взаємозамінністю розуміють властивість деталей та вузлів, виготовлених із заданою точністю, яка забезпечує можливість їх складання (або заміни їх під час ремонту) в машини і механізми без додаткової обробки чи припасування і гарантує виконання необхідних технічних умов та заданих показників якості. Сучасне машинобудування неможливе без застосування принципів взаємозамінності, що дає змогу використовувати незалежно виготовлені із заданою точністю деталі та вузли у разі заміни чи ремонту з’єднань або механізмів. Виконання всіх вимог взаємозамінності забезпечує можливість незалежного виготовлення деталей у різних цехах підприємства і навіть на різних заводах.

Вимог взаємозамінності необхідно дотримуватися на всіх життєвих циклах машин: під час конструювання, виготовлення та експлуатації деталей, вузлів і механізмів. Без застосування взаємозамінності неможливі механізація складання та виробництво і складання деталей на конвеєрі, заміна під час ремонту величезної кількості запасних частин (без виконання припасовувальних робіт – шліфування чи притирання вала до наявного отвору, припасовування шпонок до шпонкових пазів та ін.).

 Взаємозамінними можуть бути безліч деталей, механізмів машин і приладів, що мають загальне призначення, а саме: підшипники кочення, електрообладнання, нормалізовані та стандартизовані кріпильні деталі тощо. Взаємозамінність може бути повна і неповна. За повної взаємозамінності складання всіх деталей механізму або його вузлів провадять без додаткової обробки, сортування чи припасовування, тобто всі деталі є взаємозамінними. За неповної взаємозамінності деталі виготовляють з меншою точністю, ніж за повної, тому під час складання необхідно застосовувати рухомі або нерухомі компенсатори, додатково обробляти спеціальні деталі зі збільшеними припусками чи добирати деталі із сортуванням на певну кількість груп. Обробку деталей провадять після визначення у складеному вузлі потрібного розміру деталі-компенсатора. У цих випадках виготовлення деталей дешевше, хоча контроль під час складання та сам процес складання – дорожчі.

Розрізняють також внутрішню та зовнішню взаємозамінність. Внутрішня взаємозамінність забезпечується тільки за повної взаємозамінності, коли всі деталі механізму, вузла чи складальної одиниці взаємозамінні. Зовнішня взаємозамінність забезпечується за неповної взаємозамінності, коли окремі деталі можуть бути невзаємозамінні, але весь механізм, вузол чи складальна одиниця – взаємозамінні за своїми зовнішніми приєднувальними розмірами (діаметр вала електродвигуна, розміри та розташування його кріпильних отворів, зовнішній та внутрішній діаметри підшипника кочення тощо).

Забезпечення взаємозамінності машин та інших виробів за оптимальними експлуатаційними показниками (ЕКП) – основний принцип взаємозамінності у машинобудуванні.

Взаємозамінність називають функціональною., за якої забезпечена працездатність виробів з оптимальними і стабільними (у заданих межах) у часі ЕКП або з оптимальними показниками якості функціонування для складальних одиниць, і взаємозамінність їх за цими показниками. Переважна більшість деталей, що входять до складу виробу, з’єднані між собою. З’єднувальні поверхні деталей можуть бути взаємно нерухомі та рухомі для виконання певних робочих функцій і утворювати рухомі (із зазором) чи нерухомі (з натягом) посадки. Величина необхідних зазорів (натягів) визначає їх робочі функції і повинна лежати у певних межах, визначених допусками розмірів на виготовлення деталей. У цьому випадку функціональними є характеристики допусків і посадок, що впливають на експлуатаційні показники машин та інших виробів або на службові функції складальних одиниць.

За умови досягнення функціональної взаємозамінності є можливість не тільки складати або замінювати однакові деталі та вузли без їхнього припасування, а й отримувати оптимальні показники роботи машин (потужність, довговічність, продуктивність, точність та ін.). У промисловості існує глибокий зв’язок між взаємозамінністю і стандартизацією. Наявність взаємозамінності неможлива без стандартизації і навпаки.

Стандартизація – це державна система, яка встановлює в плановому порядку обов’язкові правила, норми і вимоги, що забезпечують економічно оптимальну якість продукції, підвищення продуктивності суспільної праці та ефективність використання матеріальних ресурсів за умов дотримання техніки безпеки.

Майже всі технічні вимоги взаємозамінності зафіксовані в певних стандартах. У промисловості існують такі нормативні документи: міждержавні (колишнє найменування – державні стандарти СРСР) і галузеві стандарти колишнього СРСР – ГОСТ та ОСТ,

державні стандарти України – ДСТУ (до 1991 року – РСТ УРСР),

технічні умови – ТУ,

республіканські стандарти – РСТ і

стандарти підприємств – СТП.

Застосування міжнародних стандартів, стандартів України та методик Єдиної системи державного управління якістю продукції забезпечує можливість підвищення показників якості виробів в усіх галузях промисловості. Це забезпечується за рахунок того, що в стандартах зафіксовані не тільки числові значення певних показників, а й методика їх перевірки та контролю і випереджальні показники для атестованої продукції.

У стандартах зафіксовані єдині норми та вимоги, яким повинні відповідати властивості сировини, напівфабрикатів, матеріалів, якість і характеристики продукції та багато інших даних.

Вимоги стандартів мають силу законів, тому виконання їх у виробництві є обов’язковим. Застосування та виконання норм і вимог цих стандартів під час конструювання механізмів або їх деталей, визначення точності їх виготовлення та у процесі самого виготовлення забезпечує взаємозамінність продукції.

Стандартизація гарантує уніфікацію, завдяки якій з’являється можливість для зниження вартості виробів, збільшення масштабів виробництва, а також для спеціалізації виготовлення стандартизованих і нормалізованих виробів, деталей та їх елементів.

 Спеціалізація – це спосіб виробництва однакових або однотипних деталей, вузлів чи виробів на окремих спеціалізованих дільницях, у цехах чи на заводах. Спеціалізація неможлива без кооперації і навпаки. Кооперація – це спосіб організації виробництва, за якого окремі деталі певного механізму виготовляють на різних спеціалізованих дільницях, у цехах чи на заводах, а потім складання провадять на одному заводі. Кооперація і спеціалізація неможливі без застосування взаємозамінності. Кооперація і спеціалізація можуть бути впроваджені не тільки на окремих дільницях та заводах, а й навіть на підприємствах різних країн, тобто можуть мати міжнародне значення.

Таким чином, взаємозамінність забезпечує раціональні якісні та експлуатаційні показники різноманітних машин: стабільність, продуктивність, раціональну експлуатацію, довговічність і надійність роботи, зменшення витрат під час виготовлення.

1.2. Єдина система допусків і посадок

Єдина система допусків і посадок (ЄСДП) – це основоположна складова в системі стандартів «Основні норми взаємозамінності». Стандарти ЄСДП застосовують для забезпечення взаємозамінності гладких циліндричних та пласких елементів технічних виробів. Положення стандартів ЄСДП є основними для стандартів, що визначають взаємозамінність інших типових з’єднань.

Таблиця 1.1. Формули для визначення граничних розмірів деталей

Граничний розмір	Формула	Визначення
Найбільший граничний розмір отвору	Dmax = D + ES (1)	Алгебрична сума номінального розміру D і верхнього відхилення ES отвору
Найменший граничний розмір отвору	Dmin = D + EI (2)	Алгебрична сума номінального розміру D і нижнього відхилення EI отвору
Найбільший граничний розмір вала	dmax = d + es (3)	Алгебрична сума номінального розміру d і верхнього відхилення es вала
Найменший граничний розмір вала	dmin = d + ei (4)	Алгебрична сума номінального розміру d і нижнього відхилення ei вала

випрямлячі група№9

2. Будова та принцип роботи зварювальних випрямлячів. Способи регулювання зварювального струму.

Переваги зварювальних випрямлячів перед зварювальними генераторами полягають в тому, що вони мають більший ККД і кращі динамічні показники при виготовлені та в експлуатації.

Зварювальні випрямлячі складаються із понижуючого трансформатора і випрямляча, який конструктивно виконують на селенових вентилях, напівпровідникових діодах (кремнієвих) або на тиристорах.

Зварювальні випрямлячі бувають:

• з круто- і пологопадаючими зовнішніми характеристиками;
• з жорсткими зовнішніми характеристиками;
• з універсальними зовнішніми характеристиками (можна отримувати падаючі або жорсткі характеристики).

Зварювальні випрямлячі з крутопадаючими зовнішніми характеристиками застосовують для ручного дугового зварювання. До них відносять випрямлячі типу ВСС, ВС і ВДУ.

Випрямляч типу ВС.

Цей випрямляч складається із понижуючого трифазного трансформатора з нормальним магнітним розсіюванням, та трифазного мостового випрямляча виконаного на кремнієвих напівпровідникових діодах, стабілізуючого дроселя L, та електродвигуна вентилятора охолодження M.

Зварювальний струм регулюють шляхом переключення секцій первинної обмотки за допомогою перемикача QS1. При цьому змінюється кількість витків первинної обмотки та, відповідно, напруга на вторинній обмотці трансформатора, що призводить до зміни сили зварювального струму.

Тестові завдання група№9

ПРІЗВИЩЕ:_ _ _ _ _ _ _ _     Тест з теми: «Загальний вигляд

ГРУПА: _ _ _ _ _ _                 зварювального  трансформатора»

Проставте правильну нумерацію відповідно до загального вигляду зварювального трансформатора ТД-500:

Вторинна обмотка – ( );

Первинна обмотка – ( );

Рукоятка перемикання діапазонів зварювального струму –( );

Рукоятка плавного регулювання зварювального струму – ( );

Захисний кожух трансформатора – ( );

Ручки трансформатора – ( );

Дошка струмових затискачів – ( );

Магнітопровід – стрижневий стальний сердечник – ( ).

Тест з теми: «Будова зварювального трансформатора»  

Проставте правильну нумерацію відповідно до електричної схеми зварювального трансформатора типу ТД (ТДМ) з рухомою вторинною котушкою:

Дошка затискачів – ( ); Перемикач діапазонів струму – ( ); Вольтметр–( ); Амперметр – ( );

Вимірювальний трансформатор струму – ( );

Регулювання сили струму за рахунок пересування вторинної  котушки – ( );  Провода низької напруги – ( );

Прямий зварювальний провід – ( );

Заземлення зварювального виробу–( );

Виріб, що зварюється – ( );

Зворотній зварювальний провід – ( ); Рубильник – ( );

Запобіжник плавкий – ( );

Електричні провода високого струму – ( ); Конденсатор – ( );

Кожух трансформатора – ( ); Заземлення кожуха – ( ); Магнітопровід – ( ); Первинна котушка (обмотка)– ( );

Змінні магнітні потоки (Ф1 і Ф2 та втрата розсіювання Фр) – ( );

Вторинна котушка, рухома – ( ).

Група №9 Допуски

Група №9  Уроки №1-5 (30.03.20 -31.03.20 , 03.04.20)

Предмет «Допуски і технічні виміри»

№ уроку	Тема уроку	Завдання	Опрацювати
1	Стандартизація, її роль у підвищенні якості продукції та прискоренні науково-технічного прогресу. Задачі стандартизації.	Скласти конспект	Р.М. Ковтун  §3.1 с.258 -259
2	Форми і засоби контролю якості. Приймання продукції. Технічні виміри і випробування. Оформлення документації. Економічна ефективність підвищення якості робіт, що виконуються. Поняття про неминучі погрішності при виготовленні деталей і складних виробів. Основи поняття про взаємозамінність. Поняття про розміри, відхилення і допуски.	Відповісти на питання	Р.М. Ковтун  §3.2 с.259 -260
3	Допуск, його визначення та позначення. Поняття посадок. Групи посадок. Графічне зображення полів допусків та посадок. Квалітети точності. Відхилення від вірної форми. Ознайомлення з таблицею межових відхилень.	Скласти конспект Виконати креслення	Р.М. Ковтун  §3.3 с.260 -262
4	Стандартизація деталей. Точність обробки. Шорсткість поверхонь; класи шорсткості. Позначення шорсткості поверхні, що обробляється.	Скласти конспект Виконати креслення	Р.М. Ковтун  §3.3 с.262 -263
5	Підсумково -  узагальнюючий урок. Контрольне тестування з модулю ЕГЗ  - 3.1	Дати відповіді на тестові завдання	Повторити конспект

Відповіді надсилати на електронну пошту: kupina240263@qmail.com

Тема 1. Сутність стандартизації та її роль у розвитку національної економіки

Урок.1. Роль стандартизації в розвитку народного господарства країни

Сучасний стан науково-технічного прогресу характеризується прискореним темпом розвитку науки і техніки, більш тісною взаємодією та впливом їх на виробництво. Розвиток техніки пов'язаний зі значним ускладненням обладнання, використанням різних систем машин і приладів, які взаємопов'язані між собою більш жорстким режимом їх експлуатації, використанням широкої номенклатури речовин і матеріалів. Відбувається процес поширення кооперації і значне ускладнення зв'язків між галузями народного господарства, підприємствами та організаціями. Різко зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції. Першорядне значення набувають питання надійності та безпеки товарів виробничого призначення та товарів народного споживання.

У виконанні народногосподарських завдань, підвищенні ефективності суспільного виробництва і поліпшенні якості продукції стандартизація відіграє суттєву роль, адже вона акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно з'єднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни.

Сьогодні різко зростає роль стандартизації як важливої ланки у системі управління технічним рівнем якості продукції - від наукових розробок і до експлуатації та утилізації виробів. Стандартизація поєднує науку, техніку і виробництво, сприяє забезпеченню єдиної техніч­ної політики в різних галузях народного господарства, технічному переозброєнню виробництва, широкому впровадженню сучасної тех­ніки і технологій, інтенсифікації виробництва, механізації і автома­тизації виробничих процесів, підвищенню якості товарів. Усе це сприяє розвитку економіки країни.

Характерною особливістю стандартизації є те, що сфера її дії та застосування, рівень розвитку знаходяться у широкому діапазоні. Немає такої сфери діяльності людини, до якої б не була причетна стандартизація. Адже з поширенням і поглибленням пізнання, розвитком науки і техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації.

Основна мета стандартизації - це оптимальне впорядкування об'єктів стандартизації для прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, удосконалення організації управління народним господарством, розвиток міжнародного економічного, наукового і технічного співробітництва.

Головне завдання стандартизації - створення системи нормативної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб народного господарства, населення, оборони держави та експорту, до її розробки, вироблення та застосування, а також забезпечення контролю за правильністю використання цієї документації.

Стандартизація є організаційно-технічною основою

економічного і науково-технічного співробітництва між країнами, - ефективним засобом поширення зв'язків між країнами і ліквідування технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі.

 Зміцнення науково-технічних та економічних зв'язків привертає увагу до стандартизації усіх розвинених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжнародних, регіональних і національних

організацій, фірм і підприємств.

Поліпшення якості продукції

Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є проблема якості продукції. Поліпшення якості продукції (процесів, робіт, послуг) - це проблема не тільки споживча чи технічна, але й економічна, соціальна й політична проблеми суспільства.

Сучасний рівень розвитку економіки України, потреба у корінних змінах матеріальних і соціальних умов життя народу висувають на перший план проблему якості. Поліпшення якості товарів (процесів, робіт, послуг) можливе тільки на основі стандартизації. Управляти та підвищувати якість можливо тільки на основі стандартів ти іншої нормативно-законодавчої документації. Стандарти встановлюють вимоги до якості та надійності методів контролю і випробовувань продукції, створюють необхідну єдність, без якої неможливий подальший розвиток технічного рівня.

Стандарти та інші нормативні документи складають значну і частину нормативної бази економіки країни. Розробку стандартів здійснюють вчені та спеціалісти головних і базових організацій зі стандартизації усіх галузей народного господарства. На основі результатів науково-дослідних, проектно-конструкторських і дослідницько-технологічних робіт у стандартах встановлюються перспективні вимоги, тобто закладаються не тільки показники, що визначають якість продукції на даному етапі, але й перспективні показники технічного рівня, якості та економічності, відповідно до яких повинна проектуватися і освоюватися нова продукція.

Стандарти з випереджаючими вимогами є своєрідним прогнозом технічного прогресу продукції, що розробляється. При цьому повинні використовуватися найсучасніші методи прогнозування і оптимізації. Математичні методи оптимізації кількісних вимог стандартів дають можливість отримувати найвищий ефект від стандартизації.

Стандарти та інша нормативна документація відіграють важливу роль при вирішенні технічних, економічних і соціальних проблем країни, тому належить постійно підвищувати науково-технічний рівень чинних стандартів, оновлювати їх з метою заміни застарілих показників і своєчасного відображення вимог народного господарства.

Стандартизація як один із проявів суспільно-економічної формації впливає на її розвиток і стан. Розвиток суспільства, високі темпи науково-технічного прогресу, масштабні економічні, соціальні завдання обумовлюють зростання ролі стандартизації. У зв'язку з цим вивчення науково-теоретичних основ, методики і практики стандартизації, метрології та управління якістю повинно стати невід'ємною складовою частиною у підготовці висококваліфікованих спеціалістів для різних галузей економіки.

Група №9 Уроки 1-10 ТЗР

Група №9  Уроки №1-10 (30.03.20 -31.03.20)

№ уроку	Тема уроку	Завдання	Опрацювати
148 - 149	Значення підвищення кваліфікації робітників для освоєння нової техніки, передових технологій, зростання продуктивності праці і покращення якості продукції, що випускається. Ознайомлення з кваліфікаційною характеристикою електрогазозварника 3 розряду, програмою теоретичного навчання, графіком занять, рекомендованою літературою.	Ознайомлення з кваліфікаційною характеристикою електрогазозварника 3 розряду,	Кваліфікаційна характеристика.
150 - 151	Класифікація джерел живлення зварювальної дуги і вимоги до них.	Скласти конспект Накреслити  таблицю 5.1 с.39, рис.5.1 с.41	І. В. Гуменюк, О. Ф. Іваськів  Опрацювати §5.1 – 5.3
152 - 153	Зварювальні трансформатори. Будова зварювальних трансформаторів. Електромагнітні схеми трансформаторів.	Скласти конспект Накреслити  рис.5.2 с.44 Переглянути  відеоролик	І. В. Гуменюк, О. Ф. Іваськів  Опрацювати §5.4
154 - 155	Зварювальні випрямлячі. Схема зварювального випрямляча. Принцип роботи випрямлячів. Зварювальні перетворювачі. Зовнішні характеристики. Електричні схеми..	Скласти конспект Розглянути рисунки рис.5.3 с.47, рис.5.4. рис.5.5 с.51	І. В. Гуменюк, О. Ф. Іваськів  Опрацювати §5.5 – 5.7
156 - 157	ЛПР №1 Вивчення будови зварювального трансформатора, випрямляча,перетворювача.	Розглянути рисунки дати відповіді на тестові завдання №1,2,3	І. В. Гуменюк, О. Ф. Іваськів  Опрацювати §5.4